Ти як та вранішня зоря ,

Зійшла до мене на світанку .

В очах твоїх бездонії  моря ,

Бо будиш , мене ти щоранку .

І як та бджілка-трудівниця ,

Успієш ,всі справи вчасно поробити .

І тих безцінних твоїх слів криниця

Здатна, від незгод мене усіх огородити .

І долі шлях хай важкий пройшла ти .

Багато бід, розчарувань  спізнала .

Та присягаюсь тобі не дам більш цього я  відчути .

Бо знаю ,нікому зла ти не завдала .

І дяка моя за тебе таку ,безмежна як той Всесвіт .

За виховання , за те що вчила молитись Богу ,

За те що ти ладна здолати цілий світ .

І за те,  що допомогла обрати життя мого дорогу .

Ти як той квіт весняних полів .

Бо така  щира й бездоганна.

І в світі не знайдеться таких слів

Які тебе замінять , моя кохана мама!