І нескінченно думка лине .
І нескінченна самота .
І та любов ,що потихеньку гине ,
І та журба, і німота .
Я хочу сльози приховати,
Хочу втопити весь мій біль,
В тій глибині душі сховати 
Цю біль яка береться нізвідкіль.
Не маю змоги я кричати,
Не вправі Богу докорять.
Так страшно все з листа нового починати
І двері у життя доросле відчинять.