Як хочеться багато розказати ,
Що коється у мене на душі .
Як хочу інколи кричати ,
Коли знаходжуся я в тишині.
Як хочу інколи забути 
Минуле ,що давно вже загуло .
Як хочеться хоч інколи відчути 
Ту зиму ,що дощами залило .
Мені збагнути долю не підсильно ,
Всім заправляє лиш вона .
У неї не буває все стабільно .
Яка ж буває інколи чудна.
І так мені буває сумно .
Так інколи буває жаль .
Як хочеш ,щоб було тобі усе підсудно ,
Щоб збулись мрії всіх моїх бажань .
Та вірю я ,
І вірить кожна хай людина - 
Не марною моєю є надія ,
Щоб доля і мені щось добре учудила .

Мій клас

Випускний прийшов й до нас .

Як же швидко сплинув час ?

Не згадать усіх пригод ,

Що спізнали без незгод .

Важко нам уже прощатись

І без сліз всім не зостатись .

Залишається згадати ,

Всі пригоди розказати .

В класі сьомім по сусідству із мишами ми жили ,

А у восьмім як собачку привели .

У дев’ятім класі бійку

Ще й свою погану двійку .

Як же швидко все пройшло ,

Як давно це вже було

Тому ,хочеться згадати

Про кожного із нас розказати .

Першим в списку у журналі

 Віктор Гаврилюк іде .

Гарний хлопець узагалі

І в спортзалі мабуть він живе .

Вікторія Грицюк ще та артистка .

І покричать й поплакати  уміє в класі лиш вона ,

Але й до танцю і до співу хистка .

Вже зачекалася її велика сцена .

Дем’янов Артем із десятого класу у нас

Не надто багато я знаю про нього ,

Бо як же він рідко заходить у клас .

Та видно ,що в нього усе і так кльово .

Найбільший у класі спортсмен це Шрай Юра .

Й наука для нього не така вже й важка .

У хлопця у цього «губа не дура»

Й у класі він найбільша базіка .

Вадим Лукашевич  окрема розмова .

Усі здогадались про що іде мова ,

Свої п’ять копійок він вставить у кожну розмову .

Ще й виголосить вам свою повчальну промову .

Математик великий Богдан Кравчук у нас

На контрольній допоможе –

Розумником він був завчас ,

Ще й потролить може .

Староста і школи президент є Мельничук Аліна

Ця дівчина не дурна .

Та чути завжди її крик ,

І є гостра на язик .

Вікторія Ткачук найемоційніша в нас в класі .

І злити я не раджу вам її ,

Бо велику силу має у запасі ,

Та добра вдача у неї .

Хто в нас в класі тракторист?

-          Олександер Мосік .

Перший в класі приколіст ,

Що не вчиться й досі .

Найтихіша й найскромніша дівчина

Це ж Матвійчук Анастасія .

Але металістом є вона ,

Це ж реальна чудасія .

Хто в класі в нас малює кожну стінгазету ?

Це ж наша Дана Семенюк .

Ще й має вдачу : щиру та відверту .

Й її малюнки любить кожен в школі в нас малюк .

Шавук Ліана весела та смішна .

Завжди усмішка на її обличчі ,

Та коли розсердиш – побачиш яка зла бува вона ,

Лиш тільки подивися у її вічі .

Не знаю що й сказать про Трофімчук Анну ,

Бо в класі рідкий гість вона .

Та як не пробачить таку дівчину гарну ,

Яка така хазяйновита і метка .

В нас Яна Прокопчук наймотивованіша є

Вона поставила мету

За нею по життю іде .

Командир у класі в нас Черенюк Сергій

«Сюди стань!» , «Тут підмети!» -

Не виконає ніхто наказ твій –

Добрим треба бути !

Андрій Коновалов ще той в нас артист .

Веселий ,спокійний , прикольний .

Здається , до техніки має він хист ,

Вже знає кожен знак дорожній .

Андрія сестра Тарасюк в нас Христина ,

На школу дівчина зовсім забила .

Вже знає у класі кожна людина ,

Що Христя частенько буває лінива .

Настя Луць крута дівчина .

Вміє дать відбій вона ,

Та м’ягка в їй середина –

Буває ще й заплакана .

Скромний хлопець й молодець Діма Чабанчук .

Має моцик ,

І товариш в нього Саша Мосійчук .

Кузьміцкий Дмитро не так давно у нашій школі ,

Та вливсь вже досить тісно в колектив .

І має він сміливості доволі ,

Бо аж до нас із Рудки прикотив .

Маковський Валік хороший друг і гарний хлопець ,

Розумний і художник він талановитий в нас .

І хто у нього свій портрет попросить ,

Він скаже тихо : «Двадцять гривень з вас» .

Нарешті  я – Оксана Філіпчук :

Тиха дівчина і шалений книголюб .

Така компанія зібралася у нас ,

Усі розумні ,добрі та веселі .

Правда ,буваєм трохи  ми шалені .

Зазвичай так буває повсякчас .

Наш дорогий Васильович ,

Спасибі , що терпіли нас оці всі роки ,

Бо скільки з нами було вам мороки .

Ви не помітили як швидко сплинув час ?

Вже бачте , випускний прийшов до нас .

Мені наш світ нагадує велику балансуючу кулю . Вона балансує між добром і злом . Якщо щось переважить,або ж і взагалі зникне , то куля втратить баланс і впаде .

Наш  світ не може бути тільки злим ,але й ,на диво, не може бути – добрим . Наприклад ,коли в сім’ї існує повна ідилія і гармонія ,без сварок і непорозумінь ,всім здається це дивним. Так і має бути , бо це не природно . Справді , ідеальні стосунки , будь-які , без сварок нереальні . Просто ідентичних людей не буває .  Всеодно має бути різниця .

Ця закономірність стосується не тільки безпосередньо людини ,вона стосується і цілих родин , держав ,цілої планети і всього Всесвіту .

Рідні люди сваряться найчастіше . Причиною є небайдужість . Ідеалу не буває . Більше того , кожен з нас собі його створює ,а тоді шукає «найбільш підходящу» людину . Люди зближуються , і їм важко не звертати на недоліки рідних , тому краще ці недоліки сказати ,та відповідь на сказане ніколи не буває однозначною ,і майже завжди призводить до конфлікту . Ще й потрібно зважити на такий важливий факт як людська вдача . Вона ,до речі , грає не останню роль . І сварки можуть виникати через різнобіжності  характерів .

Схоже розвиваються стосунки і між країнами . Та непорозуміння між ними призводять до міждержавних конфліктів ,які впливають на народ . Найстрашнішим конфліктом є війна . Війни йдуть від початку світу . Людина завжди знайде за що боротись : за їжу ,за територію ,за ідею . Війна – це страшне явище . Тут не можна знайти позитивних сторін . Надзвичайно багато гине людей  , руйнуються міста ,у тих що вижили руйнується психіка і доля  . Одним словом настає тотальне руйнування . Та як би це жорстоко не звучало ,якщо добре задуматись, то є і хороші сторони у війні . По-перше , війна запобігає перенаселенню планети . А по-друге , вона зрівноважує усе добро ,що й дає гармонію . Та ,я ніколи не скажу ,що  війна необхідна і її потрібно хотіти . Все зовсім навпаки . Потрібно прикласти всі зусилля ,щоб дипломатично залагодити конфлікт . Звісно ,це буде марно ,домовлятися з тими в кого така настановка : «Війни не уникнути ,так завжди починались і вирішувались конфлікти» .В такому випадку тільки два виходи : або грати по правилам ,або ж змінити їх .

Всі ми мріємо про ідеальний світ . Всі добрі , всі думають однаково , всі мають одні і ті ж погляди на життя ,всі ідеальні . Та такого навіть у казках не буває . Адже ми отримаємо страшенно нудний і безцільний світ . Нам не буде за що боротись . Не можна буде якось самоствердитись . Важко  показати свою неповторність ,індивідуальність .

Отже , баланс це коли ,кожен має ідеал і прямує до нього . Шукає гармонію , своє місце у суспільстві ,формує свої погляди ,неважливо які . Одним словом ,  людина живе . Таке життя надзвичайно цікаве ,воно сповнене пригод  і цікавих відкриттів . Головне знайти себе ,у цьому доброму-злому світі .

Спостерігаючи за людьми ,не рідко помічаєш який грандіозний вплив вони здійснюють однин на одного . Впливові найбільш піддаються діти та підлітки , певно через ще не сформованість свого власного «Я» . На перший погляд , явище це цілком природнє , оскільки людина є суспільною істотою ,і в більшій мірі формується за рахунок навколишнього середовища . Та я з цим не згідна . Всі настільки звикли підкорятися суспільній думці, що забули про свою власну . Ми не помічаємо як стаємо рабами цієї самої думки . Із моєї  точки зору це стається з кількох причин . По-перше ,зважуючи всі свої хороші і погані сторони , ми формуємось . Так формується наш індивід . Аналізуючи себе ,людина розуміє якою має бути . Та через зовнішній вплив інших , губиться ,втрачає справжню себе . Це негативно впливає на наш особистий розвиток . В декого підвищується самооцінка за рахунок інших ,а в декого навпаки занижується . Люди з завищеною самооцінкою стають егоїстами та марнославами і намагаються самоствердитися ще більш за рахунок слабших . Слабші ж вважаються себе «непотребом» ,думають що не красиві ,через це їм не зручно проявляти якимсь чином себе . Є ще й третій тип людей ,це ті що залежать від чужої оцінки . Такі люди постійно мусять знаходитися в компанії де постійно оцінюють поведінку, зовнішність і т.д. Це називається своєрідною залежністю . І вже як пощастить потрапити, умовно кажучи, в хорошу чи погану компанію . Хоча на підсвідомому рівні ми самі вибираємо де і з ким хочемо бути . Найлегше заховатися за людьми . А що як ти одна . Справитись самій це ой як не просто . Та до цього звикнути можна.  Наступна проблема є глобалізація світу .З однієї сторони це  зовсім не проблема ,навпаки завдяки глобалізації скільки всього корисного ми отримуємо . Це дає змогу нам зазирнути за рамки міста ,ба більше навіть країни . Та разом з тим непомітно ми піддаємось впливу . Знову ж таки кожег по-різному . Одні наслідують улюблених кіноакторів інші слідують загальноприйнятій моді . Але найнебезпечнішим засобом впливу на людину є засоби масової інформації . Напевно , зараз ми як ніхто можемо побачити і відчути цей вплив на собі . Через Інтернет ,телебачення чи радіо нам нав’язують думку . Можуть показувати трохи змінені події ,навіть придумані . Трішки монтажу і ми віримо у все що нас невільно заставляють вірити . Саме так , зараз дуже важко відділити правду від кривди .Через великий наплив інформації ,нам легше слідувати думці багатьох .Про одну і ту ж подію кожен розкаже по-своєму ,таким чином викривляючи дійсність . Особисто я вірю тільки перевіреним фактам і формую уже свою власну думку . Бо ,людина дуже мінлива істота . Ми залежимо від зовнішніх чинників та один від одного . Головне потрібно постаратися зберегти свою індивідуальність .