Як можна не любити Батьківщину ,
Яка у нас одна ?
Як можна не стояти до загину ,
Коли іде війна ?
Як можна очі закривати ,
Бачучи , країна твоя згаса ?
Як можна не любити Україну ,
Яка у нас одна ?

Коли була малою я
Не знала горя , ані зла .
На небосхилі бачила сузр'я
І марила про крила .

На тих крилах полетіла б
Восоко ,високо .
Усю землю облетіла б .

Та я скоро зрозуміла
Такого не має .
Крила свої загубила
Десь за небокраєм .

Що ж таке довіра ?

Геніальна поетеса Ліна Костенко написала :
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки. 
Людині бійся душу ошукать, 
бо в цьому схибиш – то уже навіки. 
Запам’ятайте ці слова назавжди . Нехай вони повторяються у вашій голові постійно . Тому що людська довіра це річ надзвичайно нестабільна . Хоча б тому , що її складно завоювати ,але дуже легко втратити . Та для початку потрібно розібратися що ж в собі криє поняття «довіра» . Все просто . Це таке почуття до людини . Довіра це коли ти можеш почувати себе з іншим , як самим собою .І хто перший спадає на думку ? Важко . Розумію . Бо по-правді ми не довіряємось нікому на 100% . На мою думку ,це тому що у нас спрацьовує інстинкт самозбереження . Коли ви повністю розкриваєтесь ,то показуєте свої слабкі та сильні сторони . І ваш організм відчуваючи це одразу - «замикає вам рот» , навіть до близьких . Також, довіра буває різною : до друга , до коханого , до рідних , до,навіть, консультанта в магазині . Ми довіряємо свої секрети , плани ,думки ,душу іншим . Судячи по собі ,і по власному спостереженню , ми відкриваємося десь на відсотків сімдесят близькій людині , на п’ядесят друзям , і лиш на десять знайомим ,або незнайомцям . Що ж ми довіряємо кожному з цих людей ? Рідним майже усе . Та ,зауважте ,не усе .Є такі моменти  ,що хочеш залишити тільки у своїй душі .  Своїм друзям розповідаємо свої проблеми ,секрети ,переживання і так далі. Та уже є більше моментів , яких не хочеться розповідати . Хоча для мене близькі друзі стають рідними . Коханим ми довіряємо усю свою душу . І це найбільш ризиковано . Це вже говорять «як пощастить» . Так , погоджуюсь ,звучить не надто романтично . Хочеться зустріти таку одну людину ,якій ти повністю довіришся ,будеш знати ,що у безпеці і тобі не доведеться розчаровуватись . Це буває рідко . Питання довіри у кохані – дуже  важливе . Воно ,фактично , на ній і побудоване . Тому , намагайтеся бути максимально відвертими з тими кого любиш , не морочіть їм голови . До таких речей потрібно підходти серйозно . Людські почуття це не іграшка , запам’ятайте ! Та ще й пам’ятайте , що кохана людина завжди зрозуміє і підтримає . А що ж ми довіряємо знайомим ,або ж і взагалі незнайомцям ? За моїми спостереженнями , людям важко відкритися для когось малознайомого . В більшості ми даємо лиш загальну інформацію про себе . Тобто , довіряємо іншим – чим  захоплююсь ,свої смаки в музиці і так далі . 
З цього випливає цілком логічне запитання : а для чого нам довірятися ? Для чого ризикувати? По-перше , розкриваючись ,ми допускаємо до себе людей . Тобто довіряємо , щоб не бути самотніми . Самотність нас губить , робить слабкими і беззахисними . Впускаючи людей у свій світ , ви немов приймаєте гостей у своєму домі , довіряючи їм свій дім .  А по-друге ,через неможливість справитись із собою самотужки . Завжди є таке бажання виговоритись . Навіть ,погодьтеся , стає легше після цього на душі . Я вважаю це «ліками для душі» , звісно коли довіритись «правильній» людині . А «правильну» людину кожен з нас обирає собі сам .
А що робити ,коли ти втрачаєш довіру близької або навіть і майже незнайомої тобі людини , або ж сам розчаровуєшся ? По правді кажучи це дуже неприємно і боляче . І в такій ситуації дуже тяжко бути об’єктивним . В серці лише крається почуття недовіри ні до кого . Багато-хто втрачають довірю до всіх і всього . Та особисто я людина , що «дає другі шанси» . Правда не усім . Мені якось так легко зрозуміти людей ,виправдати вчинок . Та у нашому світі – це велика дурість .  Адже, він побудований на злі і брехні . Але тоді виникає нове запитання : чому ми не можемо всі стати добрими і побудувати світ на цьому добрі? А тому що люди втрачають довіру ,це викликає негативні емоції . Як бачимо все взаємопов’язане .І ми – це та рушійна сила що може зламати цю систему .
В цілому довіра це широке та складне поняття . Кожен розуміє її по-різному .І скільки є людей на планеті Земля , стільки ж є трактувань цього поняття .

Отож , довіряйте ,та не «ошукуйте душ» - і ,певно , тоді зможете стати по-справжньому щасливими .

Закриваю очі я ,
Щоб відчути радість життя .
В світ уяви проникнути хочу
І набутись там досхочу .

Манівцями уяви своєї ,
Немов в дивному краєві ,
Я піду до нового світу
Шукати у долі привіту .

Закружляю у танці бистрім ,
Заспіваю голосом голоснім ,
Як немов та артистка .
Як ж моя лине думка ?

Дивний світ мій -
Чарівна країна думок і мрій .
Лиш закрию очі
І насолоджуюсь єю щоночі .

Солдате , ну як ти?
Як бореться тобі там , на війні ?
Як хочу тобі розказати
Про свої важкі дні .
Я думать не можу про інше
Крім нашої рідної неньки
Крім того ,що далі буде ліпше
Чекаючи кращої доленьки .
Про луки , гаї і степи ,
Про наші щасливії дні .
Благаю тебе тільки не спи,
Бо сумно буде твоїй родині .
Ти знать мене можеш не знати ,
Та знаю тебе я -
Прошу тільки не дай рідним домовини копати ,
Бо тебе підтримує вся наша дружна сім'я .
Країна уся для тебе -
І ти увесь для неї .
Підніми ж очі до синього неба
І помолись щиро за нею .
Помолись ,помолись !
За нашу Україну
Не бійсь , не бійсь
Ти вистоїш цю лиху годину .
Бог допоможе ,
Він зглянеться на наші молитви .
Все зникне негоже
Підніміть лиш свої голови .
Ну , солдате ,
Чи знаєш за що борешся ти?
Все ж просто комбате .
Щоб більше не знали ми війни .
Тому прошу тебе тільки не спи .
Не закривай свої ясні очі !
Не спи , не спи ...

Скільки може це тривати

Та , що ти можеш мені на це сказати -

Важко жити і війна .

Скільки ще триватиме вона ?

Рік чи може два .

Ясне сонечко уже сіда .

Прокидається народ

Бо втомився від незгод

Скільки можна нас гнобити

Я втомилася так жити

Хочу мирного життя

Без війни й безладдя

Хто зі мною згідний

Той не раб покірний

Та що можу я зробити

Як країні прислужити ?

Встань , подумай – я  –  українець

І не буде нашому народові кінець

І будемо мирно жити ми

Бо країна то є ти !

Як не попастись на брехні ? 

В нашому суспільстві не має місця чесним людям . Навіть ті що хочуть бути чесними не можуть ніяк цього досягнути . Чому спитаєте ви , та тому що цей світ побудований на брехні . Все починається досить невинно , скажете мамі що ходив/ла до однокласника допомогти з уроками, а самі йдете на дискотеку . Це звісно не страшно ,я й сама думаю ,що моя мама дуже сувора ,і дає мені забагато обмежень (хоча може я її просто не розумію поки) . Так ось, із цього все починається , спочатку мамі ,потім друзям ,колегам , коханій/коханому . Із таких речей і народжуються плітки . Особисто я цього терпіти не можу . Та не раз , на жаль ,була в них вплутана ,не по своїй волі звісно . Тоді виникає багато проблем ,доводиться вибачатися навіть за те що не робив ,бо якісь «язикатій хвесьці» було нудно і «вона» вирішила пофантазувати . Такі «хвеські» страшні егоїсти ,брехуни . Вони без цього жити не можуть . Такі люди не мають справжніх друзів ,їх недолюблють ,та попри все вони знаходять шлях знайти людину з якої можна поглумитися ,оговорити і вийти сухим і води . Їм навіть вдається знайти друзів,правда не надовго. Звісно , пліткуни втираються в довіру наївним людям ,виманюють інформацію ,і кидають . Знаю особисто таких людей . Повірте дружити з ними не можливо . І взагалі свої секрети і свої думки щодо когось , навіть плітки ,краще розповідайте перевіреним друзям,вони вас ніколи не зрадять ,а якщо таке і станеться ,то дуже б мені хотілося познайомитися з цією людиною . Ще однією проблемою є : мати багато друзів ,а ще гірше які ворогують . І брехати не хочеться ,і дружити хочеться . І що тоді робити , я думаю,потрібно казати правду ,хай ображаються ,але брехати ще гірше . І ще одне, пам'ятайте брехня завжди випливає ,так що краще сказати самому . Хочу признатися ,я теж не завжди чесна зі своїми друзями ,так уже виходить . Але це дуже важко .І правди казати інколи не хочеться і брехати теж . Ну звісно можна взагалі нічого не казати,але це ж брехня – утаювати правду . Що ж тоді робити ? А нічого .З цим уже нічого не зробиш . Таке наше життя шукати баланс у стосунках . Це важко ,але усі приречені на це . Та я вас можу запевнити ,справжній друг завжди зрозуміє ,яку б дурницю ви не утнули . Ось так і виявляються справжні друзі . Та справжня дружба це надзвичайно рідке явище у нашому суспільстві. Мало кому так щастить , та хто має такого друга ,то є дуже щаслива людина . Адже мамі не усе скажеш ,кохання буває різне,то воно йде то приходить ,а ось друзі залишаються на все життя .В будь-якій ситуації зрозуміє і підтримає тільки твій справжній друг . Таких друзів залишається цінувати(у кого є) ,і не псувати ваших стосунків брехнею і плітками .

Патріотизм чи Націоналізм ?

Ці два поняття дуже тотожні між собою . Коли запитують тебе їх визначення , то на перший погляд вони майже нічим не різняться . Та не потрібно ототожнювати ці поняття . Коли добре розібратися ,то  можна знайти не одну відмінність між ними . Більше того,це навіть два різних поняття . Я б сказала так : націоналізм це найвищий ступінь патріотизму . Багато хто з нас ,особливо старші люди ,вважають націоналізм не прийнятним виявом у суспільстві,ба більше стараються його знищити . Такі люди здебільшого народилися в Радянському Союзі, або купилися на російську пропаганду . Давайте ж розберемося у цих поняттях . Почну з патріотизму .

Патріотизм це хороший вияв у суспільстві . Та у чому він заключається ? Багато хто вважає ,що достатньо одягнути певну символіку чи заспівати гімн . Беззаперечно ,це справді вияв патріотизму ,та цього замало ,щоб зватися патріотом . Яскравим прикладом є процеси що відбуваються в суспільстві нашої країни протягом її незалежності . До Революції  Гідності було не модним в Україні носити вишиванки ,любити українську історію ,поважати українських революціонерів . Я вживаю таке трохи різке слово як «модно»  ,щоб підкреслити цей сплеск патріотизму сьогодні . Давайте подивимося що ж відбувається , поріняємо  до  і після . Так ось , до було : майже ніхто не цікавився українською символікою ,не цитували Шевченка , а політика то була закрита тема . Ми жили в країні не свідомій ,яка ще не зрозуміла що вона є народ . Сьогодні ж усі це розуміють ,але якою ціною... Хоча я вважаю ,що більшість людей навіть не зрозуміли що сталось . Є така поговірка : « а я як всі ». Так зараз і в нашому суспільстві відбуваються . Любити Україну стало менйнстрімом в українському суспільстві . Звучить це звісно не гарно і образливо ,але це правда . Я спостерігаю кожен день ,як маса людей ходять у вишиванках ,навіть без особливої причини , у шапках чи футболках  з  гербом , прапором . Це навіть трішки стало дратувати мене . Тому що ці люди роблять так не з великої любові ,а щоб не бути відсталими і йти в ногу з модою і часом . Звісно не усі такі , є багато людей які дійсно надягають вишиванку не з того що так треба чи  носити її як доповнення до свого образу ,а як національний символ і оберіг . Так що таке бути патріотом. А патріотом бути дуже просто . Потрібно любити державу в якій ти народився і живеш . Так ніби ж усі люблять . Та проблема нашого суспільства в тому ,що мало хто знає в чому заключається ця любов . 
Коротко про те ,що таке любов до вкраїни . Любов це коли ти гордий з того, що народився тут . Співаючи гімн твоє серце шалено калатає,а на очі находять сльози . Це коли ти не тільки занєш ,хто такий Хмельницький і Шевченко ,а й хто такий Міхновський , до прикладу .І ще багато різних ось таких дрібниць з яких і вибудовується наша любов . Звісно ,кожен любить по своєму .І в кожного по своєму виявляється ця любов . Але надягнувши просто вишивану і кричати ,що патріот , ви, насправді, соромите країну, а не возвеличуєте .

З патріотизмом все зрозуміло ,а що ж таке націоналізм ? Людям чомусь дуже важко зрозуміти це поняття . Вони часто плутають його з нацизмом ,або навіть з шовінізмом . Такого робити ні в якому разі не можна . Це ніколи не зробить вас розумною людиною і патріотом ,а покаже лиш вашу некомпетентність  . Чому ж так стається, що дехто інколи плутає ці поняття . Та тому що в цих поняттях  і справді є багато спільного . Та існують дуже сутєві фактори ,які кардинально міняють їхній зміст . Ось наприклад нацизм  і шовінізм відрізняється  від націоналізму зневажанням інших народів ,або ж і зовсім їх заперечення . Отже з цього випливає ,що націоналізм це цілком гуманне поняття . Націоналісти це люди ,які люблять свою країну ,возвеличують її ,знають її історію ,весь її нелегкий шлях ,переживають всі проблеми ,і стараються їх вирішити . Можна сказати ,що націоналізм нічим не відрізняється від патріотизму,та це не так . Націоналісти це обрані люди . Таких не багато ,та вони є , і ми це відчуваємо .  Так хто ж це такі . Для того щоб усім було зрозуміло приведу приклади сьогодення . Це наприклад  і добровольці на сході , і волонтери ,і  активісти . Дехто можливо здивується, чому в цьому списку немає політиків . Мені не хочеться їх зачіпати ,це  кардинально інші люди ,можна сказати ,окрема каста в нашому суспільстві . У них свої правила ,сої поняття націоналізму і патріотизму . Отже,  націоналізм . Націоналісти це люди ,які активно працюють на благо країни ,які стараються в ній щось змінити і змінюють . Які не можуть спокійно спати ,знаючи що держава і її народ в небезпеці . Це люди, котрим не жаль життя свого за країну . Ми можемо не знати їхніх імен ,тай їм і цього не потрібно . Головний  обов’ язок націоналістів трудитися на добробут держави .

Отже ,  кожен з вас повинен задуматися ,хто я є для своєї крани . Тільки тоді коли ми визначимося з цим ,наша країна по справжньому оживе . Звісно для цього потрібен час . Та я сподіваюся ,наш народ ,тай будь-який інший зможе визначитися хто він . Я щиро вірю ,що українці переживуть усе . 
І ще одне ,певно в кожного виникло питання ,то ким краще бути патріотом чи націоналістом . Я хочу порадити тим ,хто не може визначитися - прислухатись до свого серця , до душі . Ваше рішення повинно прийти до вас з середини . Нікого не слухайте,і нічого не соромтесь . І Націоналізм і патріотизм є дуже хорошим проявом ,і одне і інше потрібно країні .

Любіть свою державу і трудіться на неї ,тоді буде буде у нас мир та свідоме громадянське суспільство .

Слава нашій Вкраїні !