Ти сном моїм ввижався
Ти став моїм нежданним дежав'ю
І так спонтанно час удвох наш розпочався
І як безмежно рада, що тебе люблю

Осіньой бурею до мене увірвався
Перевернув мій світ із ніг до голови
Та рідним незнайомцем здався ,
Який так легко витянув безумку із пітьми

І всі дороги ведуть тебе до мене
Всі манівці свідомості ведуть
І серце моє тобою до безумності натхненне
Мені на зустріч лиш не зупиняйсвій путь

І знала ,що буду я твоєю
Я знала це ціле життя
Ти став найбільшою любовкою моєю
З тобою я п'янка до забуття

З тобою хочу бути я
Та так прошу ,від мене лиш нікуди не втечи
Давай пробудем разом до безмежжя
Одну мене лиш в своїм серці посели .

Барвистий жовтень ,усміхається холодним сонцем
І вітер дме в обличчя без упину ,
Перший мороз уже гуляє за моїм віконцем
У цю ще ранюю осінню днину .

Все той же вітер - пронизливий і вже такий холодний ,
Дерев гойдає віхи і моє волосся
Розшарпує його ,так ніби жадібно голодний ,
Осінній сум і листячко із вітром уплілося .

Вже літо бабине давно перелітало
І осінь влилася аж до клітин .
Але хоч сумно ,та так спокійно стало
Тепер чомусь так легко дістатися своїх глибин .